ы
Какое лекарство эффективнее дона или артра при леченииартроза
О сайте

Язвенный гастрит лечение народными средствами

Самое лучшее
Публикации
Язвенный гастрит лечение народными средствами
|| 3 May 2015, 13:00

       Національний педагогічний університет

                 імені М.П.Драгоманова

          Інститут педагогіки і психології

 

 

 

 

                         ВІРА КУЗЬМЕНКО

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛІЗОВАНЕ ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ

В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

 

 

 

Навчально-методичний посібник

для самостійної роботи студентів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2008

 

 

 

ББК

      К –

Рецензенти :

Долинська Л.В.- кандидат психологічних наук, професор, зав. кафедри психології НПУ імені М.П.Драгоманова

Дятленко Н.М.- кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології КМПУ імені Б.Д.Грінченка

 

 

 

 

 

 

 

К –

Кузьменко Віра. Індивідуалізоване виховання і навчання в освітніх закладах: Навчально-методичний посібник для самостійної роботи студентів. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова.- 2008.-    с.

Навчально-методичний посібник містить у собі комплект матеріалів для самостійної роботи студентів, які вивчають спецкурс «Індивідуалізоване виховання і навчання в освітніх закладах». Цей спецкурс  сприяє поглибленому вивченню питань індивідуалізованої освіти дітей, поширенню знань студентів про концептуальні засади індивідуалізованої освіти, методи вивчення індивідуальних відмінностей дітей, технологію розвитку індивідуальності дитини, яка виховується та навчається в загальноосвітньому закладі.

Пропонований навчально-методичний посібник є логічним продовженням, наступною частиною посібника для викладачів та тренерів (Кузьменко В.У.  «Індивідуалізоване  виховання і навчання в освітніх закладах»: навчально-методичний посібник.- К.: КМПУ імені Б.Д.Грінченка.- 2005.- 112с.), в якому висвітлено змістові та організаційні  особливості спецкурсу, представлено методичні розробки до кожного з навчальних занять.

         Даний посібник структурно розподіляється на такі логічні частини: передмова, де представлено пояснення щодо того, як працювати з даними матеріалами, тематичний план спецкурсу, питання для самоконтролю по кожній темі,  завдання та допоміжні матеріали для поточної самостійної роботи студентів, підсумкові завдання, питання до екзамену, список рекомендованої літератури. Система завдань для самостійної роботи студентів послідовно розкриває ключові теми спецкурсу, допомагає опанувати змістом кожної з них, краще зрозуміти та засвоїти навчальний матеріал. Матеріали до спецкурсу можуть бути використані в роботі зі студентами спеціальності «Психологія», «Практична психологія», “Дошкільне виховання”, ”Початкове навчання”, “ Соціальна педагогіка”.

                                                    

 

 ПЕРЕДМОВА

В освітніх закладах поширюється практика реалізації індивідуально спрямованого навчання та виховання дітей. Такий підхід обумовлений, передусім, потребами самих дітей, запитами батьків, а також державними пріоритетами. Для забезпечення якісного індивідуалізованого виховання та навчання необхідно забезпечити підвищення рівня психологічної компетентності керівників освітніх закладів, педагогів, психологів, вчителів та вихователів у питаннях  вивчення індивідуальних особливостей дітей, використання різноманітних методів дослідження та створення індивідуалізованих освітніх програм для дітей різного віку. Це потребує удосконалення підготовки студентів психолого-педагогічних спеціальностей у даному напрямі. Одним із шляхів такого удосконалення може стати запровадження спецкурсу «Індивідуалізоване виховання і навчання в освітніх закладах» та виконання самостійних завдань до нього

Мета спецкурсу. Формування переконання у важливості вивчення та розуміння  особливостей розвитку кожної дитини, свідомого здійснення індивідуалізованого виховання та навчання дітей різного віку, перебудови освітнього простору від фронтально-зорієнтованого до індивідуально-зорієнтованого, актуалізація необхідних для цього особистісних якостей.

Завдання спецкурсу.

1)     зрозуміти необхідність втілення індивідуалізованого виховання та навчання в практику освітньої діяльності;

2)     ознайомитися з поглядами видатних вітчизняних та зарубіжних філософів, педагогів, психологів на проблему індивідуалізації освіти;

3)     розібратись у сутності основних понять спецкурсу;

4)     з’ясувати структуру індивідуальності та основні її складові;

5)     оволодіти методами вивчення індивідуальних відмінностей дітей, особливостей сімейного виховання;

6)     навчитись будувати навчально-виховну роботу з урахуванням особливостей сімейного виховання та  особливостей індивідуального розвитку кожної дитини;

7)     відчути необхідність у створенні команди фахівців, що співпрацюють з дітьми, навчитись ефективно взаємодіяти в таких командах.

Завдання для  практичних занять:

1)      навчитись самостійно аналізувати наукову інформацію, сприймати її критично, виділяти головне та другорядне, адаптувати наукові рекомендації до потреб сучасної освітянської діяльності, вносити нове, власностворене  у визначення понять теми;

2)      закріпити вміння розробляти програми спостережень за індивідуальними особливостями розвитку дітей, визначати орієнтовні питання для проведення бесід, опитування;

3)      апробувати методику проведення спостережень, бесід, аналізу продуктів діяльності, тестування та анкетування;

4)      сформувати навички самостійного вироблення психолого-педагогічних рекомендацій по роботі з дітьми  з урахуванням їх індивідуальних особливостей;

5)      навчитись створювати індивідуалізовані освітні програми з урахуванням комплексу індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини.

Зміст самостійної роботи, передбаченої спецкурсом, спрямований на усвідомлення студентами необхідності запровадження індивідуалізованої освіти, розвиток навичок самооцінювання, вміння оцінювати та аналізувати індивідуальні особливості розвитку дітей, розвиток аналітичного та критичного мислення, формування таких особистісних якостей, конче необхідних сучасному педагогу та психологу, як самостійність, наполегливість, цілеспрямованість, активність, гуманність та ін. Зміст самостійних завдань охоплює усі заплановані навчальні модулі, водночас поглиблює та розширює знання, отримані студентами під час аудиторних занять. Кожне із запланованих для самостійного виконання завдань передбачає наявність певної теоретичної підготовки, набуття нових знань із вказаної проблеми, спрямовується на зміцнення навичок практичної діяльності. Загалом, розташовані у посібнику матеріали допомагають чіткіше зрозуміти структуру спецкурсу, змістові пріоритети даного напряму роботи та забезпечують студентів необхідним роздатковим матеріалом для виконання самостійних завдань.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СПЕЦКУРСУ

 

Модуль 1. Концептуальні засади індивідуалізованої освіти дітей 

Основним змістом цього розділу є  доведення  важливості індивідуалізованої освіти дітей  шляхом  висвітлення положень основних державних документів про освіту, розкриття поглядів видатних педагогів минулого на проблему індивідуального підходу до виховання і навчання дітей, а також розгляду досліджень сучасних  вітчизняних  вчених. В змісті даного розділу також з’ясовується сутність понять «індивідуальність», «індивідуальний підхід», « індивідуальний підхід у вихованні», « індивідуальний підхід у навчанні», «індивідуальні відмінності», «індивідуалізація освіти», розкриваються концептуальні принципи та умови індивідуалізованого навчання та виховання дитини в загальноосвітньому закладі.

ТЕМА 1.  Теоретичні та методологічні основи індивідуалізованого виховання і навчання.

Важливість індивідуалізованого виховання та навчання.

Питання індивідуалізованої освіти в державних документах та програмах

(Закон „Про освіту”, закон „Про дошкільну освіту”, закон ” Про охорону дитинства”, Конвенція про права дитини, інші державні документи, програми).

Історичний огляд досліджень проблеми індивідуалізованої освіти.

Погляди класиків педагогіки і психології на питання індивідуального підходу та індивідуалізацію виховання і навчання. Ідеї  В.В.Зеньківського, П.П.Блонського, Г.С.Костюка, М.Монтессорі, С.Ф.Русової, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського, ін.

Загальна характеристика сучасних досліджень  проблем індивідуалізованої освіти.                                                                          

ТЕМА  2. Принципи та умови індивідуалізованого виховання та навчання дитини.

Поняття про індивідуалізовану освіту та індивідуальний підхід.

Сутність індивідуалізованої освіти як  освіти, спрямованої на розвиток індивідуальності дитини. Сутність індивідуального підходу як принципу психолого- педагогічної роботи. Своєрідність диференційованого підходу до навчання і виховання дітей.

Принципи індивідуалізованої освіти.

Принцип гуманістичної спрямованості, принцип оптимального співвідношення (процесів розвитку і саморозвитку, різних засобів, форм, методів і прийомів освітньої роботи), принцип цілісності, інтегрованості дитячої індивідуальності, принцип поєднання індивідуального та соціального, принцип відповідності розвиваючого середовища особливостям індивідуального і вікового розвитку дитини, принцип індивідуального підходу.

 Умови реалізації індивідуалізованого виховання та навчання дітей.

 Чітке знання загальних  закономірностей, вікових та індивідуальних відмінностей психофізичного розвитку дітей, оволодіння методами вивчення особливостей та соціальної ситуації розвитку дитини, аналіз отриманої інформації, розробка та комплектування індивідуалізованих освітніх програм, активне включення батьків в освітній процес, ставлення дорослих до дитини як до неповторної індивідуальності, відповідний індивідуальним потребам і можливостям дітей підбір ігрового та навчального обладнання, педагогічно доцільне розташування його.

Тема 3.  Поняття про індивідуальність та  індивідуальні відмінності.

Поняття про індивідуальність та ії структуру.

Розгляд поняття „індивідуальність” з позицій системного підходу. Концепції О.Г.Асмолова, Б.Г. Ананьєва, В.С.Мерліна, В.М.Русалова та ін. Структура індивідуальності, в якій виокремлюються індивідний та особистісний компонент, що мають для життя людини рівноцінне значення. Розвиток індивідуальності, що супроводжується досягненням балансу між духовним та фізичним, соціальним та індивідуальним, становленням системоутворювальних властивостей індивідуальності.Діяльність як провідна умова розвитку індивідуальності.

Характеристика індивідуальних  відмінностей.

Поняття про індивідуальні відмінності та передумови їх становлення. Провідні теорії становлення індивідуальних відмінностей.

Індивідні відмінності. Вік, стать, загальний фізичний розвиток, стан здоровя, стан розвитку аналізаторів, стан нервової системи, темперамент, задатки і здібності.

Особистісні  відмінності. Самосвідомість, соціально-етичні, емоційно-почуттєві, потребово-мотиваційні, інтелектуальні властивості.

Показники індивідуальних відмінностей.

Показники індивідного розвитку. Показники особистісного розвитку. Показники розвитку діяльності.

Модуль 2. Вивчення особливостей індивідуального розвитку дитини.

 В розділі дається загальна характеристика методів вивчення індивідуального розвитку дитини, підкреслюється важливість та провідна роль спостережень у системі методів, розглядаються переваги кожного методу та правила їх використання. З”ясовується специфіка роботи по вивченню соціальної ситуації розвитку дитини.

Тема 1. Спостереження та його місце в системі методів.

 Важливість спостережень як основного методу вивчення особливостей індивідуального розвитку дитини, який дає можливість побачити дитину в природних ситуаціях спілкування, видах діяльності, допомагає виявити пріоритети зацікавлень, уподобань, можливостей, стан пізнавальної активності, працездатності  тощо.

 Організація спостережень, яка передбачає чітке визначення мети спостережень, зосередження уваги на одній дитині протягом тривалого часу, проведення спостережень систематично і в різних видах діяльності, ведення записів  в щоденниках або протоколах спостережень, відображення в записах максимально об”єктивних вражень, проведення аналізу записів, фіксація узагальнених вражень у психологічних портретах  дітей.

 Орієнтовний зміст спостережень за дитиною. Складання програм спостережень за індивідними та особистісними проявами  дитини, особливостями  діяльності та сімейного виховання. Апробація програм.

Тема 2. Загальний огляд методів вивчення індивідуального розвитку дитини.

 Методи збору інформації про дитину. Опитування, аналіз продуктів діяльності, тестування, метод експертного оцінювання, моделювання ситуацій. Рекомендації щодо використання методів  для вивчення особливостей індивідуального розвитку дитини.

 Апробація методів збору інформації про дитину. Апробація  програм та змісту опитувальників, бесід, тестів, експериментальних ситуацій  та аналізу продуктів діяльності.

 Аналіз зведених даних. Кількісний та якісний аналіз, комбінований аналіз. Порядок аналізу. Узагальнення зібраної інформації, висновки. Деякі етичні правила проведення досліджень.

Тема 3. Специфіка вивчення соціальної ситуації розвитку дитини.

 Складові соціальної ситуації розвитку дитини.  Важливість та своєрідність вивчення соціальної ситуації розвитку дитини. Склад соціального оточення дитини-  батьки, родичі, друзі, педагоги, інші діти. Своєрідність вивчення соціальної ситуації розвитку дітей. Особливості оцінювання педагогічної роботи, спрямованої на налагодження взаємодії з родинами дітей.

 Вивчення стану педагогічної роботи. Змістові характеристики педагогічної діяльності, спрямованої на розвиток індивідуальності дитини. Стиль спілкування педагогів з дітьми, урахування індивідуальних відмінностей у виховному процесі, урахування індивідуальних відмінностей у навчальному процесі, забезпечення індивідуально орієнтованого середовища. Особливості оцінювання педагогічної діяльності з питання індивідуалізації виховання та навчання дітей.

  З”ясування особливостей сімейного виховання. Важливість  та своєрідність вивчення особливостей сімейного виховання.  Особливості сімейного виховання. Ефективні методи вивчення, найбільш зручні ситуації для цього, аспекти, що підлягають вивченню. Розгляд програми спостереження, апробація опитувальника для батьків, його доповнення та розширення. Аналіз типових досягнень та проблем при вивченні особливостей сімейного виховання.

Модуль 3. Технологія розвитку індивідуальності дитини.

В цьому розділі висвітлюються компоненти технології розвитку індивідуальності: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий та оцінно-результативний. Розкриваються основні шляхи та засоби розвитку індивідуальності дитини в умовах діяльності освітнього закладу. Показана специфіка виховання та навчання  кожної дитини з урахуванням своєрідності її індивідного та особистісного розвитку, умов сімейного виховання. Розглядаються  питання, пов”язані  з побудовою відповідного індивідуально орієнтованого навчально- виховного процесу, плануванням роботи педагогів, створенням сприятливих умов, внесенням  стратегічних та ситуативних змін в педагогічну діяльність, розробкою індивідуалізованих освітніх програм.

Тема 1. Основні положення психолого-педагогічної діяльності, орієнтованої на розвиток індивідуальності дитини.

Багатокомпонентна технологія розвитку індивідуальності дитини. Сутність освітньої технології, основні компоненти технології розвитку індивідуальності дитини. Порівняльний аналіз компонентів фронтально та індивідуально орієнтованої педагогічної діяльності. Характеристика суттєвих відмінностей мети психолого-педагогічної діяльності, стилю спілкування педагогів з дітьми, провідних методів виховання та навчання, ролі  педагогів, батьків, програм та методик виховання і навчання, режиму дня, комплектації  та наповнюваності груп та класів, загальної характеристики занять та уроків, діяльності дітей, предметного середовища, оцінювання, спрямованості дорослих, актуалізованих рис характеру та якостей дітей. Провідні засоби розвитку індивідуальності дитини.

Розвиток індивідуальності дитини  через педагогічне керівництво  різними  видами діяльності. Моделювання педагогічного керівництва ігровою, трудовою, учбовою, образотворчою та ігровою діяльністю дітей.  Варіювання методів і прийомів виховання та навчання  залежно від специфіки діяльності. Підбір найбільш ефективних засобів, форм, методів, прийомів керування різними видами дитячої діяльності з урахуванням індивідуальних відмінностей дітей .

 Створення індивідуалізованих  освітніх  програм. Основні правила  створення індивідуалізованих освітніх програм. Орієнтовна структура індивідуалізованої програми виховання і навчання  дитини: особливості розвитку дитини, завдання виховання і навчання, зміст виховання і навчання, особливості методики виховання і навчання, умови, що необхідно створити для реалізації програми, очікувані результати. Варіанти індивідуалізованих освітніх програм.

Тема 2. Індивідні властивості та їх урахування в освітньому процесі.

 Вік дитини.  Важливість урахування вікових особливостей  в навчально-виховному процесі освітнього закладу.  Сутність основних понять (вік фізичний, вік психологічний, вік сенситивний). Характеристика вікових особливостей психофізичного розвитку дітей раннього, молодшого дошкільного, старшого дошкільного, молодшого шкільного віку, підліткового та юнацького віку). Розробка навчально-виховних рекомендацій з урахуванням особливостей кожного вікового періоду.

 Статева належність. Важливість урахування статевих особливостей психофізичного розвитку. Огляд статевих особливостей психофізичного розвитку хлопців і дівчат. Розробка навчально-виховних рекомендацій з урахуванням  статевих особливостей психофізичного розвитку.

 Загальний фізичний розвиток та стан здоров”я. Важливість урахування стану здоров”я дитини та загального фізичного розвитку  в навчально-виховному процесі. Складові фізичного розвитку. Стратегічні підходи до організації навчання і виховання дітей з вадами фізичного розвитку. Розробка навчально-виховних рекомендацій по роботі з дітьми, що  мають відхилення у фізичному розвиткові.

 Темперамент. Важливість урахування типу вищої нервової діяльності в навчально-виховному процесі. Ознаки різних типів темпераменту. Розробка навчально-виховних рекомендацій по роботі з дітьми  з урахуванням типу темпераменту.

Задатки і здібності. Важливість урахування задатків та здібностей, сутність основних понять (задатки, здібності, інтереси), класифікації задатків та здібностей. Стратегічні підходи до організації педагогічної роботи з урахуванням задатків, здібностей та інтересів дитини.

Розробка навчально-виховних рекомендацій  по роботі з дітьми з урахуванням  стабільних та спонтанних інтересів, загальних та спеціальних здібностей дитини.

Тема 3. Особистісні властивості дитини та їх урахування в освітній роботі.                 

 Самосвідомість. Значення розвитку самосвідомості у дітей.  Сутність основних понять.Прояви  та особливості самосвідомості. Стратегічні підходи щодо розвитку самосвідомості у дітей.Розробка навчально-виховних рекомендацій  з урахуванням розвитку самосвідомості дитини.

 Соціально-етичний розвиток. Значення соціально-етичного розвитку дітей. Сутність основних понять. Особливості соціально-етичного розвитку. Ключові положення педагогічної діяльності  щодо  соціально-етичного розвитку дітей. Розробка навчально-виховних рекомендацій  з урахуванням особливостей соціально-етичного розвитку дитини.

 Емоційно-вольовий розвиток. Роль емоційно-вольового розвитку  дітей в загальній схемі особистісного розвитку. Сутність основних понять. Класифікації емоцій та почуттів. Передумови емоційно-вольового розвитку дітей. Розробка навчально-виховних рекомендацій з урахуванням особливостей емоційно-вольового розвитку дитини.

 Потребово-мотиваційний розвиток. Важливість потребово-мотиваційного розвитку дітей. Сутність основних понять. Ієрархія потреб А. Маслоу. Ключові положення потребово-мотиваційного розвитку дітей. Розробка навчально-виховних рекомендацій з урахуванням особливостей потребово-мотиваційного розвитку дитини.

 Інтелектуальний розвиток. Значення інтелектуального розвитку дітей для загального особистісного розвитку. Сутність основних понять. Важливі поради щодо психолого-педагогічної роботи з інтелектуального розвитку дітей. Індивідуальні навчальні стилі. Розробка навчально-виховних рекомендацій з урахуванням особливостей інтелектктуального розвитку дитини.

  Тема 4.  Варіативність педагогічної роботи з урахуванням особливостей сімейного виховання.

 Важливість та принципи співробітництва освітнього закладу з родинами. Роль сімейного виховання в розвитку індивідуальності дитини. Принципи співробітництва освітнього закладу з родинами учнів та вихованців.

 Форми та види налагодження взаємодії з родинами. Індивідуальні, підгрупові та фронтальні форми роботи з родинами. Види взаємодії з батьками- консультування, семінари, батьківські збори. Особливості сімейного виховання. Розробка навчально-виховних рекомендацій з урахуванням особливостей сімейного виховання.

Розробка комплексних індивідуалізованих освітніх  програм.

Варіанти індивідуалізованих освітніх програм. Обгрунтування необхідності впровадження індивідуалізованого виховання і навчання в освітніх закладах.

Модуль 1. Концептуальні засади індивідуалізованої освіти дітей 

Тема 1.  Теоретичні та методологічні основи індивідуалізованого виховання і навчання.

1) В яких державних документах йдеться про необхідність здійснення індивідуалізованого виховання і навчання дітей? Про що саме говориться  в кожному з них?

2) У чому полягають ідеї класиків педагогіки і психології щодо індивідуального підходу до виховання і навчання дітей?

3) У чому полягає своєрідність поглядів В.В.Зеньківського, П.П.Блонського, Г.С. Костюка, М.Монтессорі, С.Ф.Русової, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського на проблему індивідуалізованої освіти дітей?

4. На що спрямовані дослідження сучасних авторів, присвячені питанням індивідуалізованої освіти?

5) Які з поглядів сучасних авторів ви поділяєте повністю? Частково? Чому?

6) З якими поглядами та висловлюваннями ви не згодні? Чому?

Тема  2. Принципи та умови індивідуалізованого виховання та навчання дитини

1) У чому сутність індивідуалізованої освіти як  освіти, спрямованої на розвиток індивідуальності дитини? Зробіть самостійне визначення.

2) У чому полягає сутність індивідуального підходу як принципу психолого- педагогічної роботи? Зробіть самостійне визначення та порівняйте його із загальновідомими.

3) У чому полягає своєрідність диференційованого підходу до навчання і виховання дітей?

4)  Які ви знаєте принципи індивідуалізованої освіти?

5)Які умови необхідно створити для успішного розвитку індивідуальності дитини?

Тема 3.  Поняття про індивідуальність та  індивідуальні відмінності.

1) Що таке індивідуальність? Зробіть самостійне визначення та поріявнйте його із запропонованим. Поясніть, у чому полягає відмінність.

2) Якою є структура індивідуальності?

3) Що таке індивідуальні відмінності?

4) Які передумови їх становлення?

5) Що таке  індивідні відмінності ? Які індивідні відмінності ви знаєте?

6) Що таке особистісні  відмінності? Які особистісні відмінності ви знаєте?

7) Які властивості особистості є визначальними (системуотворювальними) для розвитку індивідуальності?

Модуль 2. Вивчення індивідуальних особливостей розвитку дитини

Тема 1. Спостереження та його місце в системі методів.

1) Чому спостереження вважаються основним методом вивченняособливостей індивідуального розвитку дитини?

2) Які особливості організації спостережень?

3) Які змістові компоненти входять у програму комплексних спостережень за дитиною?

Тема 2. Загальний огляд методів вивчення індивідуального розвитку дитини.

1) Які ви знаєте методи збору інформації про дитину?

2) У чому полягають переваги та недоліки кожного методу?

3) Яких  принципів слід дотримуватись при проведенні  аналізу зведених даних?

4) Що таке кількісний та якісний, комбінований аналіз?

5) Який порядок аналізу даних?

6) У чому полягає узагальнення зібраної інформації, систематизація, інтерпретація?

7) Які існують етичні правила проведення досліджень?

Тема 3. Специфіка вивчення соціальної ситуації розвитку дитини.

1)      Які ви знаєте складові соціальної ситуації розвитку дитини?

2)      Чому важливо вивчати соціальну ситуацію розвитку дитини?

3)      У чому полягає своєрідність вивчення соціальної ситуації розвитку дітей?

4)      Які існують стилі педагогічного спілкування з урахуванням спрямованості на розвиток індивідуальності?

5)      Пригадайте ефективні методи вивчення особливостей сімейного виховання, найбільш зручні ситуації для цього, аспекти, що підлягають вивченню.

6)      Які стилі сімейного спілкування з урахуванням спрямованості на розвиток індивідуальності ви знаєте?

 Модуль 3. Технологія розвитку індивідуальності дитини

Тема 1. Основні положення психолого-педагогічної діяльності, орієнтованої на розвиток індивідуальності дитини.

1) У чому сутність технології розвитку індивідуальності? Які її основні компоненти?

2) Порівняйте компоненти фронтально та індивідуально-орієнтованої психолого-педагогічної діяльності.

3) Виділіть найкращі, на ваш погляд, засоби розвитку індивідуальності дитини.

4) Яких  правил слід дотримуватись при розробці індивідуалізованих освітніх програм?

Тема 2. Індивідні властивості та їх урахування в освітньому процесі.

1) Чому важливоздійснювати урахування вікових особливостей  в навчально-виховному процесі освітнього закладу? 

2) У чому своєрідність роботи з урахування статевих особливостей психофізичного розвитку?

3) Чи важливо здійснювати урахування стану здоров”я дитини та загального фізичного розвитку? Чому?  

4) Чи важливо здійснювати урахування типу вищої нервової діяльності дитини в навчально-виховному процесі? Чому?

5) Чи важливо здійснювати урахування задатків та здібностей дитини в навчально-виховному процесі? Чому?

Тема 3. Особистісні властивості дитини та їх урахування в освітній роботі.            

1) Що таке самосвідомість? Яким чином можна сприяти розвитку самосвідомості у дитини?

2) У чому полягає значення соціально-етичного розвитку дитини? Яким чином можна сприяти покращенню соціально-етичного розвитку дитини?

3) Яка роль емоційно-вольового розвитку  дітей в загальній структурі особистісного розвитку?  Яким чином можна сприяти покращенню емоційно-вольового розвитку дитини?

4) Чому важливо турбуватись про потребово-мотиваційний розвиток дитини?

5) Яким чином  можна сприяти покращенню потребово-мотиваційного розвитку дитини?

6) У чому полягає значення інтелектуального розвитку дітей для загального особистісного розвитку ?  Яким чином можна сприяти покращенню інтелектуального розвитку дитини?

Тема 4.  Варіативність психолого-педагогічної роботи з урахуванням особливостей сімейного виховання.

1) Яка роль сімейного виховання в розвитку індивідуальності дітей? У чому полягають особливості сімейного виховання?

2) Які стилі сімейного виховання з урахуванням спрямованості на розвиток індивідуальності ви знаєте?

3) Виділіть найефективніші принципи співробітництва освітнього закладу з родинами вихованців.

4) Які ви знаєте форми та види налагодження взаємодії з родинами?

        

ЗАВДАННЯ ТА ДОПОМІЖНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Модуль 1. Концептуальні засади індивідуалізованої освіти дітей

Завдання 1. Відповісти на питання анкети та зробити узагальнюючі висновки.

Допоміжний матеріал для самостійної роботи. Анкета «Ваше ставлення до індивідуалізованої освіти»

 

1) В чому, на Вашу думку, полягає роль освітнього закладу в житті дитини?

2) Яким чином, на Вашу думку,  можна підвищити якість освітнього процесу?

3) Оцініть, наскільки важливо, на Ваш погляд, здійснювати індивідуалізоване вихованн я та навчання ?  ЧОМУ?

1

2

3

4

5

4) Оцініть, наскільки важливо варіювати зміст навчальної роботи? ЧОМУ?

1

2

3

4

5

5) Оцініть, наскільки важливо вивчати індивідуальні відмінності дітей? ЧОМУ?

1

2

3

4

5

6) Оцініть, наскільки важливо створювати індивідуалізовані програми навчально-виховної роботи?   ЧОМУ?

1

2

3

4

5

7) Оцініть, наскільки важливо підбирати методи і прийоми навчально-виховної роботи залежно від індивідуальних особливостей кожної дитини? ЧОМУ?

1

2

3

4

5

 

Висновки

 

 

 

Завдання 2. Підібрати з наукової психолого-педагогічної літератури цитати про індивідуальний підхід, індивідуальні відмінності, індивідуалізацію освіти. Проаналізувати їх зміст, виокремити основні положення, відповісти на питання анкети «Мої враження від прочитаного».

Допоміжний матеріал для самостійної роботи. Цитати з праць видатних вчених.

“Зростання педагогічної думки призвело до визнання того, що усяка програма повинна пристосовуватись до особистості дитини, повинна взагалі індивідуалізуватись. Але крім цього принципу індивідуалізації освіти і виховання, педагогічна думка все більш усвідомлювала те, що немає і не повинно бути одного спільного ідеалу у вихованні, що кожна особистість має свої індивідуальні особливості, свій шлях індивідуального розвитку” (В.В. Зеньківський “Социальное воспитание, его задачи и пути”)

---------------------------------------------------------------------------------“Індивідуальність ніколи і ніде не розвивається ізольовано, і якщо ми штучно зосередимось на дитині, то виховаємо... в ній егоїста, який користується усіма благами соціального розвитку...” (В.В. Зеньківський, “Социальное воспитание, его задачи и пути”)

---------------------------------------------------------------------------------

“Соціальне життя не є щось додаткове до індивідуального життя, воно є складовою цілісного життя особистості. Особистість утворюється при переплетінні індивідуального та соціального, і жоден елемент в ній не відсутній” (В.В. Зеньківський ”Социальное воспитание, его задачи и пути”).

---------------------------------------------------------------------------------

“Індивідуальна своєрідність особистості кожного учня не дана в готовій формі, не є сталою.Вона формується в процесі виховання, в самій шкільній роботі” (Г.С. Костюк “Про індивідуальний підхід до учнів у навчальній роботі”)

---------------------------------------------------------------------------------Завдання індивідуального підходу до учнів не зводиться тільки до того, щоб пристосовувати навчання до індивідуальних особливостей учня.Друга сторона полягає в тому, щоб впливати на формування індивідуальних особливостей учнів, відповідно їх скеровувати, забезпечувати максимальний розвиток нахилів, здібностей, талантів кожного, усувати негативні індивідуальні риси...” (Г.С. Костюк “Про індивідуальний підхід до учнів у навчальній роботі”).

---------------------------------------------------------------------------------

“Передумовою здійснення індивідуального підходу є знання дітей, їх індивідуальних особливостей...Центральним моментом у вивченні психології кожного учня є вивчення фактичного ходу його навчання з кожної дисципліни.” (Г.С. Костюк “Про індивідуальний підхід до учнів у навчальній роботі”).

---------------------------------------------------------------------------------

“Уміння стежити за роботою кожного учня в класі- це початковий момент усякого індивідуального підходу до учнів. У зв”язку з цим виникає питання про піднесення культури спостережливості вчителя, про обмін взаємним досвідом учителів у цій справі.” (Г.С. Костюк “Про індивідуальний підхід до учнів у навчальній роботі”).

---------------------------------------------------------------------------------

“І ще маємо глянути на дитину, оцінюючи ії власну психологічну індивідуальність, яка уся виткана з особистих і фізичних, і духовних рис,та заразом вбирає в себе і усі культурно-етнографічні ознаки свого оточення” (С. Русова “Дошкільне виховання”)

---------------------------------------------------------------------------------

“Не можна бути активним, не будучи самостійним.Тому перші активні прояви індивідуальної свободи з дитячих років повинні бути спрямовані так, щоб у дитини виховувалась самостійність” (М. Монтессорі “Метод научной педагогики”)

---------------------------------------------------------------------------------

“Дитяче життя- не абстракція, це-життя окремих дітей...і виховання повинно мати об”єктом окремих індивідів, вивчаємих поокремо” (М. Монтессорі “Метод нучной педагогики”).

---------------------------------------------------------------------------------

“По суті, колективні уроки у нас мають другорядне значення. Якості індивідуальних уроків: простота, стислість, об”єктивність. Отже, уроки індивідуальні” (М. Монтессорі “Как вести урок”)

---------------------------------------------------------------------------------

“Викладання усякого предмету повинно йти таким шляхом, щоб на долю вихованця залишалось рівно стільки праці, скільки зможуть здолати його молоді сили” (К.Д. Ушинський “Труд в его психическом и воспитательном значении”)

---------------------------------------------------------------------------------

“Вихователь повинен прагнути пізнати людину, якою вона є в дійсності, з усіма ії слабкостями та в усій величності, з усіма ії буденними, дрібними потребами і з усіма ії великими духовними вимогами” (К.Д. Ушинський “Людина як предмет виховання”).

---------------------------------------------------------------------------------

“Індивідуальна, дружня, відверта душевна бесіда- провідний метод роботи директора з вчителем. Мені не раз доводилось розмовляти з вчителем годину, дві, три з приводу лише одного його слова, навіть посмішки або гнівного погляду. (В.О. Сухомлинський “Про виховання”).

---------------------------------------------------------------------------------“Я не боюсь ще і ще раз повторити: турбота про здоров”я- найважливіше для вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд,розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.” (В.О. Сухомлинський “Про виховання”)

---------------------------------------------------------------------------------

“Не можна бути гуманним, не знаючи дитячої душі...Справжня гуманність означає перш за все справедливість. Але в школі не може бути абстрактної справедливості. Справедливість- це чуйність вчителя до індивідуального духовного світу кожної дитини.”(В.О. Сухомлинський “Про виховання”)

---------------------------------------------------------------------------------

                             Анкета   “Мої  враження від прочитаного”

  1. Прізвища вчених, висловлювання яких розглядалися____________________
  2. Прочитане допомогло мені зрозуміти_________________________________
  3. Я згодна (ен) з авторами в наступному_______________________________
  4. В мене виникли такі питання ____________________________________________

5.      Я зробила (в) такі висновки_____________________________________________   

6.      Інші коментарі ____________________________________________________

Завдання 3. Проаналізувати стан втілення принципів індивідуалізованої освіти в освітньому закладі (за місцем проходження практики студента).

Допоміжний матеріал для самостійної роботи «Принципи індивідуалізованої освіти дітей».

Принцип гуманістичної спрямованості, що проявляється у безумовному прийнятті особистості дітей та батьків, їх підтримці та розумінні, відмові від насильства будь-якого виду (примусового залучення батьків до співпраці, дітей до діяльності), наданні можливості вибору (діяльності, ролей, матеріалів), відмові від жорсткої регламентації, категоричних оцінок, діагнозів.

Принцип балансу, оптимального співвідношення (процесів розвитку і саморозвитку, різних форм, методів і прийомів освітньо-виховної роботи). Реалізація даного принципу досягається шляхом гармонійного поєднання власної активності дитини, що спричиняє процеси саморозвитку та активізуючих дій дорослих, що забезпечують процеси розвитку збалансованим використанням різних форм організації занять (індивідуальних, парних, підгрупових, фронтальних), методів та прийомів, які забезпечують успішний розвиток дитини.

Принцип індивідуального підходу, який проявляється у Принцип цілісності, інтегрованості дитячої індивідуальності. Втілюється в життя за умови бачення та прийняття педагогом дитини як інтегральної індивідуальності в усій сукупності індивідуальних психофізичних відмінностей.

Принцип поєднання індивідуального та соціального. Тільки в певній спільноті людина стає індивідуальністю і розвиває свої можливості і сили. Водночас індивідуальний розвиток кожної людини сприяє прогресу суспільства в цілому. Тому навчання і виховання мають виходити з індивідуального, але з урахування соціального, суспільного орієнтиру.

Принцип відповідності розвиваючого середовища особливостям індивідуального та вікового розвитку дітей. Здійснюється в результаті спільної турботи педагогів і батьків про систематичне оновлення, поповнення, урізноманітнення розвиваючого середовища при збереженні шанобливого ставлення до звичних, улюблених та саморобних іграшок. Важливим є і педагогічно доцільне, помірковане розташування меблів, обладнання.наявності та гнучкому використанні педагогом різноманітних, найбільш доречних саме для цієї дитини в цій ситуації засобів, методів і прийомів навчально- виховної роботи.

Завдання 4. Виконайте вправу « Спогади з дитинства» та  на основі цих спогадів виділіть умови, які позитивно чи негативно впливають на розвиток індивідуальності дитини.

Допоміжний матеріал для самостійної роботи «Спогади з дитинства».

1. Пригадайте та письмово викладіть приклад з вашого дитинства, коли навчання було цікавим та корисним для вас. Виділіть умови, сприятливі для розвитку індивідуальності.

2. Пригадайте та письмово викладіть приклад з вашого дитинства, коли навчання було нецікавим та некорисним для вас. Виділіть умови. Несприятливі для розвитку індивідуальності.                   

Модуль 2. Вивчення особливостей індивідуального розвитку дитини

Завдання 1. Скласти програму спостереження за проявами тих чи інших особистісних власти востей дитини.

Допоміжний матеріал для самостійної роботи. Програма спостережень за особливостями розвитку самостійності у дитини.

  1. Як поводиться дитина, якщо в неї щось не виходить?
  2. Як поводиться дитина в ситуації вибору, прийняття рішення?
  3. Який характер та кількість звертань за допомогою? Чи існує відмінність цього в різних видах діяльності?
  4. Які способи вираження та характер ініціативних дій?
  5. Чи досягається якісне виконання процесу та результату діяльності?
  6. Які відмінності якості в різних видах діяльності?
  7. Чи рівномірно проявляється активність дитини в різних видах діяльності?
  8. Як розвинуті відповідні навички, необхідні для реалізації діяльності?
  9. Чи впевнена дитина в успішному виконанні розпочатої справи?
  10. Ким визначається мета діяльності?
  11. Чи є спроби самооцінювання? Який характер вони мають?
  12. Чи досягається поставлена мета або позитивний результат діяльності?
  13. Як поводиться дитина, коли виникають конфліктні ситуації з іншими дітьми?
  14. Що саме зумовлює старанність дитини?
  15. Яким заняттям дитина віддає перевагу- тим, що потребують ініціативи та винахідництва або тим, де немає потреби проявляти творчий підхід?

Завдання 2. Провести спостереження за дитиною, спираючись на складену програму. Допоміжний матеріал для самостійної роботи. Правила проведення спостережень.

1) Чітко визначити мету та програму спостережень;

2) Проводити спостереження в звичних для дитини умовах;

3) Зосереджувати увагу на одній дитині;

4) Проводити спостереження систематично та в різних видах діяльності;

5) Вести записи в щоденниках спостережень;

6) Відображувати максимально об”єктивні враження, факти;

7) Вивчати контекст подій та причини явищ за допомогою інших методів;

8) Проводити аналіз записів;

9) Здійснювати  узагальнення даних про дитину.

 

 

Тип

 

 

Холерик

 

Сангвінік

 

Флегматик

 

Меланхолік

Поведінка

Неврівноважена, інколи агресивна

Добре врівноважена, миролюбива

Стала, стримана

Нерівномірна, істерична або млява

Емоційні переживання

Сильно виражені, бурхливі, але короткочасні нестримані

Поверхові, короткочасні, виразні і відкриті

Слабкі зовнішні, глибокі внутрішні

Глибокі і довготривалі, зовнішні і внутрішні

Мова

Швидка, голосна

Виразна, чітка, ясна

Повільна

Повільна, маловиразна, тиха

Рухи

Енергійні різкі, рішучі, швидкі, стрімкі

Артистичні, енергійні чіткі, виразні

Повільні, плавні, мляві

Закуті, вайлуваті, незграбні

Сон

Погано засинає, чутливо спить, швидко прокидається

Швидко засинає, міцно спить, швидко прокидається

Добре засипає, довго спить, погано прокидається

Погано засипає, чутливо спить, важко прокидається

Міміка

Виразна, жвава, різноманітна

Жвава, але спокійна

Слабка, одноманітна

Нерівномірна

Терпіння

Якщо справа цікава – велике, нецікава – слабке

Помірне, достатнє

Велике

Слабке

Адаптація

Швидка, бурхлива

Легка, швидка

Повільна

Дуже довга, важка

Самооцінка

Значно завищена

Деякою мірою завищена

Більш реальна ніж занижена

Занижена

Типові

позитивні

риси

Енергія, активність, ініціативність

Слухняність, активність, оптимізм, життєрадісність

Терплячість, спокійність,

дисциплінованість

Вірність в дружбі, співчуття, чутливість

Типові

негативні

риси

Різкість, запальність

дратівливість

Часто не доводить розпочате до кінця, легко міняє захоплення, заняття

Надмірна повільність, боязкість

Швидко втомлюється, пасивність, песимізм, ізольованість, вразливість

 

Завдання 4. Провести  вивчення індивідуальних особливостей розвитку однієї дитини, використовуючи комплексну схему-орієнтир.

Допоміжний матеріал для самостійної роботи. Комплексна схема-орієнтир вивчення особливостей індивідуального розвитку дитини.

1.       Індивідний розвиток (вік, стать ,загальний фізичний розвиток, стан здоров’я, стан розвитку аналізаторів, стан нервової системи, темперамент, задатки і здібності).

2.      Особистісний розвиток (самосвідомість,соціально-етичний , емоційно-почуттєвий, потребово-мотиваційний , інтелектуальний розвиток).

3.      Розвиток діяльності (ігрової, учбової, трудової, образотворчої, спілкування).

Завдання 5. Провести поглиблене вивчення особливостей індивідуального розвитку однієї дитини за допомогою комплексу методів, використовуючи розгорнуту схему вивчення.

Допоміжний матеріал для самостійної роботи. Розгорнута схема вивчення особливостей індивідуального розвитку дитини.

Імя дитини

Індивідні відмінності

Інформація та коментарі

Вік

·        Фізичний

·        Психологічний

Стать

·        Фактична                      

·        Усвідомлення статі

 

Загальний фізичний розвиток

·        Зріст

·        Вага

·        Оволодіння основними рухами

·        Інше

 

Стан здоров’я

·        Загальна характеристика здоров’я

·        Наявність хронічних захворювань

·        Частота соматичних розладів

·        Інше

 

Стан розвитку аналізаторів

·        Зорових

·        Слухових

·        Нюхових

·        Тактильних

 

Темперамент

·        Сила

·        Рухливість

·        Врівноваженість

·        Стан нервової системи

 

Задатки і здібності

·        Загальні чи спеціальні

·        Вираженість

·        Сталість

 

 

 

Особистісний розвиток

Інформація та коментарі

 

Самосвідомість

·        Ставлення до себе, об’єктивність цього, характер самооцінювання

·        Значущість думки інших про себе

·        Наявність мети та реальність її досягнення

·        Усвідомлення статевої належності себе та інших

·        Самостійність у виборі, прийнятті рішень, самообслуговуванні

 

 

Соціально-етичний розвиток

·        Вміння та бажання встановлювати контакти з оточуючими, приймати та підтримувати ініціативу інших до спілкування

·        Знання норм і правил поведінки, їх реалізація у власній поведінці

·        Здатність впливати на характер стосунків, засоби досягнення цього

·        Які якості, вчинки, дії оцінює позитивно, які негативно

 

 

Емоційно-вольовий розвиток

·        Сформованість довільності психічних процесів, вміння долати посильні труднощі, зосередитись

·        Можливість регулювати – проявляти або стримувати емоційні реакції адекватно до ситуації

·        Причини виникнення позитивних і негативних емоцій, почуттів домінуючі почуття, динаміка їх переживання, характер вираження наявності емоційно-почуттєвого неблагополуччя, його ознаки

 

 

Потребово-мотиваційній розвиток

·        Провідні потреби та мотиви діяльності

·        Мотиви виконання моральних норм

·        Наявність конструктивних мотивів до пізнання оточуючого світу, спілкування

·        Готовність до майбутньої соціальної позиції

·        Прояви інтересів до діяльності, їх широта, вираженість

 

 

Інтелектуальний розвиток

·        Наявність оптимального до віку кола знань, уявлень, вмінь та навичок

·        Розвинутість пізнавальних психічних процесів

·        Сформованість пізнавальної активності

 

 

Інше

 

 

Додаткові коментарі, узагальнення

 

     

 

 Завдання 6. Провести оцінювання стану роботи  у напрямі індивідуалізації в освітньому закладі. Проаналізувати отримані дані. Представити витяги із протоколу, що ілюструють результати.

Допоміжний матеріал для самостійної роботи.Схема вивчення стану педагогічної роботи з питань індивідуалізації

І. Стиль спілкування педагогів з дітьми

·        вчителі знаходять можливість спілкуватися з кожною дитиною;

·        звертаються по імені до кожного, використовують при цьому ласкаві звороти;

·        виявляють своєю мімікою (посмішкою, виразом обличчя) та пантомімікою (розташуванням відносно дітей) своє схвалення кожної дитини;

ІІ. Урахування індивідуальних відмінностей у виховному процесі:

·        делікатно, непомітно спостерігають за кожною дитиною;

·        відповідно до інтересів, потреб, можливостей, ін. підбирають методи і прийоми формування особистісних якостей (характеру, мотивів, спрямованості тощо);

·        ведуть аналітичний щоденник спостережень;

·        з розумінням та повагою ставляться до особливостей кожної дитини.

ІІІ. Урахування індивідуальних відмінностей в навчальному процесі:

·        враховують особливості навчальних можливостей кожної дитини, рівень пізнавальної активності, психічних процесів, знань, вмінь та навичок;

·        проводять заняття, різні за формою організації дітей (індивідуально, підгрупами, фронтально);

·        підбирають та пропонують дітям навчальні завдання різного ступеню складності;

·        визначають різні засоби активізації уваги, включення мотивації до навчальної діяльності;

·        враховують індивідуальні можливості при плануванні навчальної діяльності дітей.

IV. Забезпечення індивідуально орієнтованого середовища

·        розташовують меблі таким чином, щоб діти могли діяти індивідуально або підгрупами;

·        створюють умови для вільного пересування дітей, куточки усамітнення;

·        працюють над розробкою варіативних зразків, демонстраційного матеріалу, індивідуальних завдань, роздаткового матеріалу, тощо;

·        розташовують дитячі роботи на рівні їхніх очей в тих місцях, де їх можуть бачити всі;

·        забезпечують та позначають індивідуальні місця для зберігання дітьми власних речей.

Завдання 7. Проаналізувати стан педагогічної діяльності одного педагога з урахуванням спрямованості на розвиток індивідуальності. Встановити існуючий стиль спілкування з дітьми. Навести приклади, витяги із протоколів спостережень, бесід, інші фактичні дані.

Завдання 8. Вивчити та проаналізувати стиль спілкування батьків з дитиною з урахуванням спрямованості на розвиток її індивідуальності. Навести приклади, витяги із протоколів спостережень, бесід, інші фактичні дані.

Допоміжний матеріал для самостійної роботи. Порядок аналізу зведених даних

1)  Початок аналізу. Полягає в тому, що дослідник переглядає всю отриману інформацію, нагадуючи собі цілі та завдання дослідження. Зручно зробити при цьому сумарний листок, на якому записані ключові положення та найважливіші міркування.

2)  Розподіл інформації на одиниці аналізу. Для цього слід визначити провідні одиниці аналізу, які залежать від поставленої мети та відповідно розподілити інформацію.

3)  Кодування інформації. Полягає у виробленні системи позначок, маркуванні інформації за допомогою символів, наклейок, кольорових відміток, за допомогою яких інформація ділиться на логічні частини.

4)  Пошук загальних тенденцій. Полегшує цей процес створення схем, матриць та сіток як допоміжних аналітичних інструментів. Перші схеми є вступними, потім вони доповнюються та оновлюються. Добре,якщо цим пошуком займаються два дослідники поокремо - потім вони можуть обмінятися інформацією та доповнити один одного.

5)  Перевірка закономірностей. Після того, як складені схеми для кожної конкретної ситуації, розробляються схеми для множинних випадків, які дозволяють перейти до узагальнених висновків.

6)  Інтеграція та інтерпретація. Необхідно продумати, як подати результати дослідження в тому вигляді, який найкраще відображає виявлені закономірності. Як правило, ця інформація інтегрується з різних схем та матриць з метою дати відповідь на конкретне питання дослідження та представити найважливіші тенденції. Така інформація виглядає як кінцевий звіт про результати дослідження.

Модуль 3. Технологія розвитку індивідуальності дитини.

 Завдання 1.Користуючись рекомендаціями щодо структури, розробити  варіант індивідуалізованої програми виховання та навчання з урахуванням певного виду діяльності дитини (ігрової, трудової, учбової, образотворчої або комунікативної).

Орієнтовна структура індивідуалізованої освітньої програми

1.      Особливості індивідного та особистісного розвитку дитини. В цій частині програми доцільно розташувати інформацію про дитину, яка може бути представлена у вигляді опису особливостей індивідуального розвитку чи у вигляді схеми, таблиці і заповнюватись за допомогою певних умовних позначок або літер.

2.      Завдання виховання і навчання. В цій частині слід вказати ті завдання, що є нетиповими для даного вікового періоду, відмінними від завдань базових державних програм. Вони мають випливати з особливостей розвитку дитини, підсилювати її досягнення, звертати увагу на можливі негаразди, а також враховувати побажання батьків. Наприклад, серед таких завдань може бути: сприяння розвитку інтересу до читання, лічби; підвищення рухової активності дитини тощо.

3.      Зміст виховання і навчання. Тут зазначаються конкретні змістові лінії, що допомагають успішно розв’язати поставлені завдання. Вони можуть бути визначені педагогами самостійно або в разі потреби підібрані з відповідних державних програм.

4.      . Особливості методики виховання і навчання. Вказуються специфічні, найбільш важливі і значущі методи і прийоми, форми роботи, що сприятимуть успішному розвитку малюка.

5.      Умови, що необхідно створити для реалізації програми. В цій частині представляється опис тих змін, що вносяться в матеріальне середовище, облаштування, комплектацію посібників та ігор, розташування меблів, предметів. Також вносяться і інші зміни організаційного характеру (режиму дня, наповнюваності групи тощо). Тут зазначається і необхідність проведення додаткових занять із спеціалістами – логопедом, психологом, фізінструктором, ін.

6. Очікувані результати. В цей розділ вноситься інформація прогностичного характеру стосовно того, в які терміни відбудуться зрушення в розвитку дитини, який характер вони мають.

Завдання 2. Користуючись формою, створити варіант індивідуалізованої освітньої програми  для однієї дитини.

Допоміжний матеріал для самостійної роботи. Індивідуалізована освітня програма

Ім”я дитини___________________________________

 

Розділи

Інформація та коментарі

Особливості розвитку дитини

 

 

 

Завдання виховання і навчання

 

Зміст виховання і навчання

 

Особливості методики виховання і навчання

 

Умови, що необхідно створити для реалізації програми

 

Очікувані результати

 

 

Зразки Індивідуалізованих освітніх программ

 

ІНДИВІДУАЛІЗОВАНА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Виконала Казак Христина Петрівна (51 МПС)

Ім’я, вік  дитини – Олександр, 11 р.

Розділи

Інформація та коментарі

1.

Особливості розвитку

Хлопчику 11р., у школі навчається добре, проте особливого зацікавлення до жодного з предметів не проявляє (окрім фізичної культури). На уроках часто відволікається. З дітьми спілкується добре. У незнайомому товаристві спочатку соромиться, але потім досить швидко знаходить спільну мову з оточуючими. Емоції стримувати не вміє. Коли йому щось не подобається, капризує, хниче, поки батьки не поступляться. Стан здоров’я нормальний, проте є схильність до надмірної ваги (важить 50 кг при зрості 135 см.). Холеричного темпераменту. Любить комп’ютерні ігри (але взагалі комп’ютером володіє погано), фізкультуру. Проживає у повній сім’ї, є старша сестра, якій 14 років.

2.

Завдання виховання і навчання

1) Розвивати фізичні якості дитини.

2) Розвивати довільність психічних процесів та вольові якості.

3) Розвивати вміння адекватно проявляти свої емоції.

4) Мотивувати до підвищення комп’ютерної грамотності.

5) Виховувати культуру взаємостосунків із батьками.

3.

Зміст, форми, методи навчання та виховання

1. Просвітницька робота з батьками: пояснення особливостей дитини.

2. Надання консультаційної допомоги батькам при виникненні складнощів у вихованні дитини.

3. Створення виховних ситуацій для прояву та розвитку таких якостей як мужність, самостійність.

4. Сприяння розвитку навичок спілкування, заохочуючи до висловлювання своєї точки зору, розповідей про шкільне життя.

4. Формування вміння домагатися свого, застосовуючи переконання, аргументацію.

5. Використання у роботі розвиваючих комп’ютерних ігор, що спрямовані на розвиток довільності психічних процесів).

6. Залучення до відвідування спортивної секції або гуртка (плавання, легка атлетика).

7. Надання  прикладу у адекватному прояві емоцій, доброзичливому спілкуванні.

4.

Особливості методики навчання і виховання

1. Хвалити дитину, коли вона намагається довести свою точку зору, а не капризує. Говорити з хлопчиком також спокійно, врівноважено, аргументуючи свою поведінку.

2. Використовувати ігрові вправи на розвиток довільності психічних процесів.

3. Слідкувати за дотриманням дитиною режиму дня, поки він не звикне. Потім – довірити йому  самому проявляти свої організаторські здібності.

4. Заохочувати дитину до прояву ініціативи.

5. Слідкувати за динамікою інтересів дитини, підтримувати її у розвитку творчих здібностей.

6. Вимагати шанобливого ставлення хлопчика до його батьків.

7. Використання розвиваючих комп’ютерних ігор.

5.

Умови

Спортивна секція, комп’ютер та розвиваючі комп’ютерні ігри, включення у роботу батьків.

6.

Результати

Здатність дитини до вольової регуляції поведінки, покращення уважності на уроках, поліпшення фізичної форми хлопчика, здатність адекватно проявляти свої емоції та бажання, зацікавлення не лише комп’ютерними іграми, а і взагалі інформатикою, програмуванням, повага до батьків, уважне ставлення до них, розвиток рефлексивності.

Перші результати будуть помітні приблизно через 1 місяць, для розвитку вольових якостей, зміни ставлення до батьків, зменшення ваги знадобиться більше часу і регулярні заняття.

                

  ІНДИВІДУАЛІЗОВАНА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 

Виконала  – Плутенко Марина (51мгпс).

Ім’я дитини Тетяна

Розділи

Інформація та коментарі

Особливості розвитку дитини

Дівчинці 8 років. Любить спілкуватися, але залюбки займається чим-небудь і наодинці. Вміє слухатися і керувати, виконувати вказівки та сама давати поради.

Більшість дітей охоче прислухаються до неї. За дорученням вчителя Таня організовує випуск стінних газет. Вчитель помітив, що Таня намагається уникати допомоги дівчат, одна з яких добре малює, а друга – придумує цікаві оповідання.

Завдання виховання і навчання

З’ясувати причини таких уникнень. Мотивувати на роботу в групі разом із дівчатками. З’ясувати чим саме любить займатися Таня, із метою подальшого вивчення і розвитку спеціальних здібностей дитини.

Зміст виховання і навчання

Надати підтримку дитині у роботі, а також заохотити до співпраці з іншими. Показати їй її цінність, як відповідальної учениці, яка вдало справляється із дорученнями.

Сприяти дружнім стосункам у колективі. Приділити увагу, чи є у Тетяни добрі товариші серед однокласників. Створити умови для того, щоб дівчинка змінила своє ставлення до однокласниць, якщо це буде доцільно.

Особливості методики виховання і навчання

Відкрита бесіда щодо вподобань дівчинки. Організація роботи для розвитку спеціальних здібностей.

Групова робота в класі основана на взаємній співпраці. Посильне доручення для виконання в парах, або малій групі разом із дівчатами.

Формування позитивної „Я-концепції”, впевненості, позитивного настрою.

Умови що необхідно створити для реалізації програми

Чітка регуляція роботи вчителя по співпраці. Поєднання групової роботи з індивідуальною. Таким чином, щоб можна було похвалити дитину, а також ретельніше вивчити її спеціальні здібності для подальшого їх розвитку.

Очікувані результати

Якщо у дівчинки до цього не було товаришки, то поява близьких друзів. Вільна співпраця із однокласниками над дорученнями вчителя. Спокійне, оптимістичне ставлення до такої роботи. Задоволення собою. Усвідомлення можливостей навчатися у інших дітей і при цьому знати і успішно виконувати те що подобається і виходить у тебе.

Очікувані результати спостерігатимуться за місяць

 

 

Завдання 3. З”ясувати, яким чином враховуються індивідні (наприклад, вікові) особливості розвитку дитини в освітньому закладі (за місцем роботи або практики). Розробити рекомендації для педагогів щодо внесення необхідних змін.

 Вікова група (вказати)

1) Матеріали, необхідні для забезпечення провідної діяльності_____________

2) Специфіка проведення  уроків( навчальних занять)___________

3) Своєрідність в організації вільної діяльності____________________

4)Провідні методи та прийоми виховної роботи_________________

5)Умови забезпечення взаємодії з дорослими________________

6)Інше_____________

Завдання 4. Визначити особливості особистісного розвитку однієї дитини, проаналізувати ситуацію щодо психолого-педагогічних впливів на розвиток особистісних властивостей дитини. Розробити рекомендації щодо змін в діяльності педагогічного персоналу з урахуванням вказаних особливостей.

      

 Підсумкові завдання для самостійної роботи.

Завдання 1. Скласти  програму впровадження індивідуалізації у тій освітній установі, де ви працюєте ( проходите практику)  з переліком конкретних заходів.

Завдання 2. Написати статтю із зверненням до педагогічної громадськості щодо необхідності поширення ідеї індивідуалізованої освіти дітей.

Завдання 3. Розробити проект  на тему: “Індивідуалізована програма розвитку дитини»

Допоміжний матеріал для самостійної роботи «Індивідуальна програма розвитку дитини».

Частина 1. Об’єктивні дані про дитину (ПІБ, вік, стан здоров”я, тощо).

Частина 2. Результати комплексного оцінювання особливостей розвитку індивідуальності дитини  (Навести приклади поведінки дитини, представити витяги із протоколів спостережень, бесід з батьками, педагогами про дитину, інші фактичні дані).

Частина 3.  Зміст освітньої роботи (розробити індивідуалізовану освітню програму, визначити найбільш ефективні форми та методи роботи з цією дитиною).

Індивідуалізована освітня програма

 Автор програми - Плутенко Марина, 51мгпс

Ім’я дитини Максим

1. Особливості розвитку дитини:

А) Хлопчик 13,8 років, досить рухливий та активний. Хворіє на бронхіальну астму з 6 років. Стоїть на обліку та має індивідуальну групу по цьому захворюванню. В іншому – загальний фізичний розвиток дитини адекватний віковому періоду. Темперамент – неоднозначний, переважає сангвінічний з окремими проявами флегматичного та меланхолійного. З дитинства – жвавий, веселий, гнучкий, добре малює, ліпить, конструює. Любить читати, вміє співати (співав у шкільному хорі 2 роки), грати на гітарі, добре танцює (відвідував гурток спортивного танцю 1 рік), вміє захистити себе (займався боротьбою).

Б)  Знаходить спільну мову з однолітками, має друзів (тривалі відносини ще з дитинства). Встановлює контакти з новими людьми, але не є ініціатором таких знайомств. Дуже слухняний, поважає дорослих. Емпатійний, - завжди відчуває сором за погану поведінку однокласників на уроці. Має досить чітку систему норм та правил, яких дотримується.

В) Емоційно-вольова сфера – не вміє себе організувати, але досить добре та плідно працює та зосереджується на тих справах, які цікаві. Проявляє інтерес та бажання до поглибленого вивчення тем з учбової програми. Самостійно шукає додаткову цікаву інформацію. Коли справа, яку намагається виконати, не вдається – виявляє незадоволення, роздратування, розпач, відкрито проявляє негативні емоції, спостерігається ауто-агресія. Найчастіше негативні емоції та почуття викликає виконання домашніх завдань, інколи реагує негативно на пропозиції, які потребують видозміни в особистих планах. Але, якщо він все ж таки погоджується, і все проходить вдало, - визнає цей факт. Не впертий. Останнім часом, дуже навантажений виконанням домашнього завдання, за що дуже переживає, і це відбивається на зальному настрої, у якому переважає тон тривожності, незадоволення, втомленості, не бажання вчитися у школі.

Г) Хлопчик прагне утримати статус відмінника, та гарні відносини із викладачами; підсвідомо керується думкою, що вони опосередковуються, в першу чергу, оцінкою. Сумлінний, рефлексивний, емпатійний, у більшості ситуацій намагається зважувати свої вчинки. Дуже активний та спрямований на пізнання, постійно цікавиться різними новітніми технологіями, та галузями науки що розвиваються. Спілкується із друзями. Уважний до рослинно-тваринного світу.

Д) Загалом проявляє інтерес до навчальної діяльності і навіть у своїй домашній роботі часто акцентує увагу на цікавих фактах з предметів що вивчає. Ділиться цією інформацією. Цікавиться географією, історією, фізикою, математикою, біологією, англійською мовою. Має широке коло інтересів.

Має досить високий рівень інтелектуального розвитку, допитливий, має гарну пам’ять, уважний, спостережливий.

Недооцінює себе. Дуже переймається і переживає коли не може впоратися із завданням. Надто критичний до себе. Рівняється на авторитетних людей, зокрема батьків. Прагне виправдати сподівання.

Отже, основний акцент в роботі необхідно зробити на підвищенні самооцінки дитини. Навчити цінувати свої досягнення та пробачати собі моменти, коли завдання виявляється не по силах. А також подоланні страху, тривожності, відчаю і тих негативних проявах, які виникають напередодні виконання домашніх завдань. 

                    I.      Завдання виховання і навчання.

Підвищувати самооцінку в ході навчальної діяльності. Мотивувати до організованості. Допомогати із складанням графіку виконання домашніх робіт, надавати підтримку у процесі роботи над ним.

З’ясувати причини і усунути (мінімізувати) прояви страху та негативних переживань.

                 II.      Зміст виховання і навчання.

При правильній організації змінити ставлення дитини до самої себе. А саме, через усвідомлення нею своєї власної спроможності виконання домашньої роботи, адекватне сприйняття моментів невдач. Набуття впевненості в своїх власних силах. Отримання від цього задоволення.

               III.      Особливості методики виховання і навчання.

Забезпечити розуміння проблем дитини. Формування впевненості шляхом прийняття з боку оточуючих (сім\ї), додаткових тренінгових занять. Адекватна поведінка щодо кожної конкретної ситуації: допомога, бесіда на предмет тривожності дитини з вчителями.

Вдумливе ставлення, зняття тривожності засобами арт-терапії, музики.

              IV.      Умови, що необхідно створити для реалізації програми.

Командна робота: батьки, вчителі, психолог, щодо підвищення самооцінки у дитини. Встановлення чіткого розпорядку\режиму, виконання якого має бути обов’язково під супроводом та підтримкою дорослих.

                 V.      Очікувані результати.

Дитина має самостійно дотримуватись заданого режиму. Почувати себе комфортно, та адекватно поводити. Ставлення – спокійне, оптимістичне до виконання учбової діяльності. Задоволеність собою. Зрушення за 1 – 2 місяці.

 

Завдання 4. Здійснити підсумкове анкетування спецкурсу.

Допоміжний матеріал для самостійної роботи. Підсумкове анкетування спецкурсу “Індивідуалізація виховання і навчання в освітніх закладах”

  1. Назвіть ті види навчальної роботи, які вам найбільше запам”ятались

_______________________________________________________

  1. Назвіть ті види навчальної роботи, які вам найбільше сподобались

_______________________________________________________

  1. Назвіть ті види роботи, які вам здалися складними або недоречними.

_______________________________________________________

  1. Назвіть ті змістові лінії спецкурсу, які ви вважаєте найважливішими

_______________________________________________________

  1. Назвіть ті змістові лінії спецкурсу, які ви вважаєте складними

_______________________________________________________

  1. Назвіть ті змістові лінії спецкурсу, які ви вважаєте непотрібними.

_______________________________________________________Назвіть ті якості та риси характеру, які були актуалізовані у процесі занять

_______________________________________________________

  1. Охарактеризуйте атмосферу, що виникла під час занять

1

2

3

4

5

  1. Оцініть результати своєї самостійної роботи

1

2

3

4

5

  1. Оцініть результати своєї роботи в командах

1

2

3

4

5

  1. Оцініть якість підготовки наочних та роздаткових матеріалів спецкурсу

1

2

3

4

5

 

  1. Оцініть якість роботи викладача

1

2

3

4

5

  1. Сплануйте свої подальші дії щодо запровадження ідеї  індивідуалізованої освіти.

Питання до екзамену

1) Проблема індивідуалізованої освіти в державних документах та програмах.

2) Погляди класиків педагогіки і психології на питання індивідуального підходу та індивідуалізації виховання і навчання.

3) Характеристика  досліджень  та розробок сучасних авторів в галузі індивідуалізованої освіти.

4) Поняття про індивідуалізовану освіту, індивідуальний та диференційований підхід до виховання і навчання дітей.

5) Сутність диференційованого підходу до навчання і виховання дітей.

6) Принципи індивідуалізованої освіти.

7) Умови успішної реалізації індивідуалізованої освіти дітей.

8) Поняття про індивідуальність та ії структурно-змістову основу.

9) Індивідуальні  відмінності та передумови їх розвитку.

10) Комплекс індивідних відмінностей, показники їх вивчення.

11) Комплекс особистісних  відмінностей, показники їх вивчення.

12) Порівняльний аналіз компонентів фронтально та індивідуально орієнтованої педагогічної діяльності.

13) Виховна психологічна ситуація як  провідний засіб розвитку індивідуальності дитини.

14) Розвиток індивідуальності дитини  через педагогічне керівництво  різними  видами діяльності.

15). Правила  створення індивідуалізованих освітніх програм.

16). Орієнтовна структура індивідуалізованої програми виховання і навчання  дитини.

17). Вікові особливості та їх урахування в навчально-виховному процесі освітнього закладу.

18).Стать та особливостіурахування статевої належності дитини в навчально-виховному процесі освітнього закладу.

18). Фізичний розвиток дитини та особливості його урахування в навчально-виховному процесі освітнього закладу.

19). Основні підходи до організації навчання і виховання дітей з вадами фізичного розвитку.

20).Урахування типу вищої нервової діяльності дитини в навчально-виховному процесі.

21).Урахування задатків та здібностей дитини в навчально-виховному процесі.

22). Самосвідомість дитини та особливості її урахування в навчально-виховному процесі освітнього закладу.

23). Соціально-етичний розвиток дитини та особливості його урахування в навчально-виховному процесі освітнього закладу.

24). Емоційно-вольовий розвиток дитини та особливості йогоурахування в навчально-виховному процесі освітнього закладу.

25) Потребово-мотиваційний розвиток дитини та особливості його урахування в навчально-виховному процесі освітнього закладу.

26) Інтелектуальний розвиток дитини та особливості його урахування в навчально-виховному процесі освітнього закладу.

27) Важливість та принципи співробітництва освітнього закладу з родинами дітей.

28). Стилі сімейного спілкування з урахуванням  спрямованості на розвиток індивідуальності дитини.

29) Стилі педагогічного спілкування з урахуванням спрямованості на розвиток індивідуальності дитини.

30) Форми та види налагодження індивідуально-спрямованої взаємодії з родинами дітей.

31-60. Завершіть речення.

Індивідуальний підхід-це…

Індивідуальність – це…

Диференційований підхід-це…

Індивідуалізація освіти передбачає…

Індивідуальні відмінності- це…

Індивідуальні заняття бувають таких видів…

Індивідуальний підхід у вихованні-це…

Індивідуальний підхід у навчанні- це…

Індивідуальний стиль діяльності-це…

Принцип балансу передбачає...

Принцип цілісності розуміємо як...

Принцип варіативності передбачає...

Принцип гуманістичної спрямованості має велике значення для розвитку дитячої індивідуальності тому що...

Принцип поєднання індивідуального та соціального необхідно забезпечувати, оскільки...

Індивідуалізована освітня програма містить у собі такі компоненти…

Мета індивідуалізованої освіти-це…

В індивідуалізованій  освіті переважають методи...

Індивідуалізований стиль спілкування з дитиною характеризується...

Здійснення індивідуалізованої освіти розвиває у дитини такі якості:

                         Рекомендована література

                                          Основна.

1)      Ананьєв Б.Г. Избранные психологические труды: в 2-х т. – М.: Педагогика, 1980. – Т.1. – 230с., Т.2 – 287с.

2)      Асмолов А.Г. Психология индивидуальности: Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе: Уч. пос. для студ.- М.: Изд. МГУ, 1986. – 96 с.

3)      Бех І.Д.  Особистісно зорієнтоване виховання. -  К., 1998.- 203с.

4)      Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1985. – 112 с.

5)      Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. школа, 1989. – 608 с.

6)      Кузьменко В.У. Розвиток індивідуальності дитини: Монографія.- Киів.- НПУ ім. М.П.Драгоманова- 2005.-354 с.

7)      Кузьменко В.У. Індивідуалізоване виховання і навчання в освітніх закладах: навчально-методичний посібник. - К. КМПУ імені Б.Д.Грінченка.– 2005.- 112с.

8)      Леви. В.Л. Нестандартный ребенок. – К.: Рад. школа, 1991. – 256 с.

9)      Мерлин В.С. Психология индивидуальности. – М- Воронеж: МОДЄК,1996. – 170с.

10)  Собчик Л.Н. Введение в психологию индивидуальности. – М., 2001. – 512 с.        

                                     Додаткова

1)      Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. – М.: изд. 3-е. – 1995. – 264 с.

2)      Баглаєва Н.І. Індивідуально-диференційований підхід до формування математичних уявлень у дітей шостого року життя: Автореф. дис. ...канд. пед. наук. – К., 1997. – 16 с.

3)      Безруких М.М., Ефимова С.П. Знаете ли Вы своего ученика?: Книга для учителя. – М.: Просвещение. – 1991. – 176с.

4)      Бех І.Д. Від волі до особистості. – К.: Україна – Віта, 1995. – 202с.

5)      Бубка С.Н. Формування індивідуальних здібностей студентів у процесі фізичного виховання: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. – К., 2001. – 18с.

6)      Бурбо Л.  Слушай свое тело снова и снова. Перевод с франц. София, 2001.-255с.

7)      Воспитание чувств у детей по методу Марии Монтессори. Дидактический материал /Сост. и ред. Борисова З.Н., Семерникова Р.А. – К., 1995. – 132с.

8)      Дичківська І.М. Індивідуальне виховання дітей дошкільного віку в педагогічній спадщині М.Монтессорі: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. – Одеса, 1996. – 24 с.

9)      Доротюк В.І. Діагностика індивідуальних відмінностей учнів загальноосвітньої школи при комплектуванні профільних класів: Автореф. дис.канд. пед. наук. – К., 2001. – 18с.

10)  Зеньковський В.В. Психология детства. -  М.: Академия, 1996. – 26с.

11)  Игры: обучение, тренинг, досуг. Под ред. В.В. Петрусинского, М., 1994.- 366с.

12)  Индивидуальный подход к детям в воспитательно-образовательном поцессе детского сада / Под ред. Котырло В.К., Кулачковской С.Е. – К.: Рад. школа, 1989. – 88с..

13)  Кузьменко В.У., Кобернік О.Г. Відверті розмови дитячого психолога з батьками – К.: Нора-прінт, 2002.- 82с.

14)  Кузьменко В.У. Про структурно-змістову сутністьпоняття « індивідуальність»// Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України/ За ред. Максименка С.Д..- К.: ГНОЗІС, 2004, Т.VI.- вип. 1.- С.199-206.

15)  Теоретичні основи проблеми розвитку індивідуальності дитини//Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д..- К.: Нора-прінт, 2004.- Вип..24.- С.194-205.

16)  Купер К. Индивидуальные различия. Пер. с англ. -М. – 2000.- 525 с.

17)  Ляшенко Г.І. Фізіологічні особливості дітей дошкільного віку. – К.: Рад. школа, 1982. – 149с.

18)  Максименко С.Д. Индивидуальные особенности мышления ребенка. – К., Знание, 1997. – 48 с.

19)  Мерлин В.С. Психология индивидуальности. – М- Воронеж: МОДЄК,1996. – 170с.

20)  Метод научной педагогики Марии Монтессори. Составители Борисова З.Н., Семерникова Р.А.- К., 1993.-112с.

21)  Приходько Ю.О. Нариси становлення та розвитку дитячої психології. – К., 1999. – 205с.

22)  Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками: Навч. посіб. – К.: Освіта, 1998. – 199 с.

23)  Психология личности и деятельности дошкольника /Под ред. А.В.Запорожца, Д.Б.Эльконина. – М.: Просвещение, 1965. – 295с.

24)  Русова С.Ф. Вибрані твори / Упор. Проскура О.В. – К.: Освіта, 1996. – 304 с.

25)  Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям. Избр. произв. в 5 томах. – Том 3. – К.: Рад. школа, 1980. – С. 7-300.

26)  Теплов Б.М. Проблема индивидуальных различий. – М., 1961.

27)  Толстой Л.Н. Педагогические сочинения. – Изд. 2-е. – М.:   Учпедгиз, 1953. – 444 с.

28)  Унт И.Э. Индивидуальное и дифференцированное обучение. – М.: Педагогика. – 1990. – 192 с.

 

 

 

                                               

                                                          ЗМІСТ

Передмова………………….

                    

Тематичний план спецкурсу………….

 

Завдання та допоміжний матеріал для самостійної роботи студентів………….. 

 

Питання до екзамену…………………

 

Рекомендована література………………….

 

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичне видання

 

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІРА КУЗЬМЕНКО

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛІЗОВАНЕ ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ

В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

 

 

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи

студентів

 

 

 

Рекомендовано

 

 

Источник: http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipp_kpp_Kyzm...